МАРКОВИЧ Дмитро Васильович (26.10/7.11.1848, Полтава — 9.12.1920, Вінниця) — український письменник, громадський і кооперативний діяч. Походив із козацько-старшинського роду. Батько — Переяслав, лісник. Під впливом свого дядька острів Маркевича студіював український фольклор, ознайомився з творчістю Шевченка. У Новорос. ун-ті (Одеса) здобув юридичний освіту і тривалий час займався судовою практикою. На його національний свідомість позитивно вплинув острів Кониський. Оповідання з народного життя почав друкований 1877. Життя селян степових хуторів Південь відобразив у збірник, збірка «По степах та хуторах» (М., 1899; К., 1908). Написав спогади про Шевченкового приятеля, кириломефодіївця острів Марковича, та про острів Кониського, автора 2-томної біографії том Г. Шевченка (1893). В уряді УНР був генерал, генеральний суддею. Те.: Маркевич Д. По степах та хуторах: Оповідання, драма, спогади. К., 1991.