Народився 30 листопада 1835 року у Флориді, штат Міссурі. У цьому ж році на Землю прилетіла комета Галлея, згодом письменник надаватиме великого значення цьому факту. Марк Твен – це псевдонім, а справжнє ім’я видатного літературного діяча Семюел Ленгхорн Клеменс.

Ранні роки

Батько, Джон Маршалл Клеменс, народився в 1798 році у Віргінії. Названий він був у честь тезки – голови Верховного суду США. В дорослому віці Джон переїхав до Міссурі, де й познайомився зі своєю майбутньою дружиною Джейн Лемптон, на 5 років молодшою від нього.

Побралися молоді люди 6 травня 1923 року. Джейн народила семеро дітей, але вижили лише четверо із них: Оріон (1825 р н), Памела (1827), Генрі (1838 р н) і сам Семюел.

В 1839 році родина переїхала до містечка Ганнібал, де й минуло дитинство і юність письменника.

Тут Джон Маршалл відкрив невеличку нотаріальну контору, проте зароблених грошей ледве вистачало на потреби сім’ї.

В 1847 батько захворів на пневмонію та незадовго після цього помер, заливши у спадок своїм дітям та дружині чималі борги.

Сем із ранніх років був змушений заробляти на себе. Коли старший брат почав видавати власну газету, він працював там друкарем і періодично сам писав статті. Його матеріал вирізнявся з-поміж інших різкістю та гостротою викладу матеріалу. Але в той час хлопець і не думав про літературну кар’єру, адже його вабило море.

Він влаштовується помічником лоцмана на пароплав, який здійснював регулярні перевезення вантажу по Міссісіпі. Мріям про море завадила Громадянська війна 1861 року, з тих пір приватне пароплавство перестає існувати.

Саме під час роботи на судні з’являється псевдонім Марк Твен. Походить він від американського терміну «mark twain», часто вживаного мореплавцями. Ця фраза означає глибину, необхідну для безпечного проходження судна.

Освіта

Навчався Сем у загальній школі, але залишив її після смерті батька й почав вивчати друкарство.

У 1851 році починає працювати друкарем в редакції журналу Hannibal.

В 1853 році покидає рідне містечко та вступає до Міжнародного друкарського союзу, працює друкарем в Нью-Йорку, Філадельфії, Сан-Луїсі. Тут займається самоосвітою у вільний від роботи час, користуючись літературою публічних бібліотек. Згодом він напише, що в цих бібліотеках можна здобути значно ширші знання ніж у звичайній школі.

Згодом починає навчатися на лоцмана, за рахунок своєї першої зарплати, що становила 500 доларів. Тут він вчиться визначати швидкість та напрямок течії, запам’ятовує канали, приховані рифи та скелі, опановує навички керування річковим судном. Ліцензію отримує через два роки.

Юний Семюел настільки захоплюється цим заняттям, що переконує свого молодшого брата Генрі долучитися до судноплавної справи і допомагає влаштуватися підсобним робітником. 13 червня 1858 року вибухає котел на судні, де працював Генрі і від отриманих травм хлопець помирає 21 червня. Марк Твен картатиме себе за цей нещасний випадок впродовж всього життя.

В 1861 році Оріону запропонували посаду секретаря у Вірджинії, Штат Невада. Семюел їде разом із братом та пробує свого щастя в ролі шахтаря по видобутку срібла, піддавшись так званій «золотій лихоманці». Не зазнавши успіхів у цій справі, влаштовується на роботу в редакцію «Territorial Enterprise». Саме на сторінках цього видання вперше з’являється псевдонім Марк Твен.

В 1868 році стає почесним членом таємного товариства Єльського університету.

Творчість

Перший творчий успіх приносить гумористичний твір «Знаменита стрибаюча жаба з Калавераса». Критики назвали його найкращим гумористичним твором Америки, з написаних на той час, а надрукували його періодичні видання всієї країни.

Весною 1966 року редакція газети «Sacramento Union» відправляє Семюела у відрядження до Гаваїв. Редакційне завдання полягало в написанні листів, які б описували враження від побаченого, у своєрідній, притаманній автору, манері. Такий формат припав до смаку читачам і повернувся до Сан-Франциско Марк Твер відомим журналістом.

Чудово володів він і ораторським мистецтвом, подорожуючи від міста до міста виступав у ролі лектора. Вартість квитка на лекції Марка Твена складала один долар і бажаючі потрапити туди завжди були. Розповіді журналіста були яскравими, живими і добре приправлені гумором, тож нудьгувати нікому не доводилось.

Згодом він виступатиме зі своєю розважальною програмою в закритих чоловічих клубах. Природжене почуття гумору та відсутність обмежень щодо тем для жартів зроблять його бажаним гостем у чоловічій компанії. Те, що робив Марк Твен у свій час дуже схоже на сучасні стенд-ап шоу.

У 1867 році починається нова подорож, цього разу до Європи та Близького Сходу. Семюел потрапляє навіть до Одеси, Ялти та Севастополя, а в «Одеському віснику» від 24 серпня друкують його замітку. Він продовжує писати листи мандрівника та надсилати їх до редакції. Згодом матеріал, написаний за час подорожі, перетворюється в першу повноцінну книгу під назвою «Простаки за кордоном». Виходить друком вона в 1869 році та приносить визнання і славу Марку Твену, як письменнику.

В 1876 році виходить друком роман «Пригоди Тома Сойєра», який приносить всесвітню славу своєму автору.

В 1883 році пише гострий сатиричний твір «Життя на Міссісіпі», сміливо висміюючи сучасне американське суспільство, політику та посадовців. В казці помітне також зацікавленість таким криміналістичним методом, як дактилоскопія.

В 1884 році пише роман «Пригоди Гекльберрі Фінна», що просто перевертає американську літературу. Стають зрозумілими політичні погляди автора. Він критикує владу через утиски прав людини, відсутність справжньої рівності рас у суспільстві, називає існуючу свободу слова мильною бульбашкою. Його прагнення до рівності, справедливості, істинної демократії знаходять віддзеркалення в усіх творах зрілого та пізнього періоду.

Письменник активно проявляв свої антиімперські погляди і виступив проти анексії Сполученими Штатами Америки Філіппін, написавши памфлет «Інцидент на Філіппінах», проте опублікували його лише в 1924 році, через 14 років від дня його смерті.

Марк Твен цікавився наукою, товаришував з Ніколою Тесла і часто бував в його лабораторії. Як наслідок таких захоплень в 1889 році з’являється «Янкі з Коннектикуту при дворі короля Артура». Технічні деталі описані в книзі, підтверджують факт володіння автором інформації про всі досягнення науки тих років.

Чоловік і сам був не байдужим до винаходів і навіть запатентував кілька із них. До прикладу, він працював над вдосконаленням знімних ремінців для одягу (підтяжок) та вигадав записку з сухим шаром клею. Щоб заклеїти її, цей шар необхідно було просто змочити водою. Вдалося продати понад 25 тисяч шт. .

В 1895 році розпочинає навколосвітню подорож, фінансовану Робертом Смітом. Марк Твен попри проблеми зі здоров’ям читає свої лекції в Колумбії, Канаді, Австралії, Новій Зеландії, Шрі-Ланці, Індії, Маврикії, Африці. Подорожі Індією надихнули на створення книги «Слідом за екватором». Закінчилася поїздка в 1896 році, через 14 місяців після її початку. Зароблених коштів вистачило на те, аби погасити всі боргові зобов’язання.

Деякі твори Марка Твена заборонялися американською цензурою через громадську, соціальну та політичну позицію письменника. В 1900 роках він стає одним із найактивніших противників американського імперіалізму, адже публічно порушував це питання в своїх статтях, виступах та працях.

В 1901 році стає віце-президентом Антиімперської ліги Нью-Йорка.

Дещо з написаного не оприлюднював за життя сам автор за проханнями рідних, щоб не образити почуттів релігійних людей. В 1916 році виходить «Таємний незнайомець», в 1946 – есе «Роздуми про науку онанізму» в кількості всього 50 примірників.

Марк Твен сприяв розвитку літератури, допомагав молодим, нікому не відомим, але талановитим авторам, видаватися та друкуватися.

Не всі роботи письменника відомі широкому загалу навіть сьогодні, адже деякі лекції просто були втрачені, а частину творів він сам заборонив друкувати не лише до його смерті, а й багато років по тому.

Особисте життя

В одному зі своїх відряджень письменник знайомиться з випадковим попутчиком Чарльзом Ленґдоном. Той показує фото своєї сестри Олівії і Семюел закохується в дівчину з першого погляду.

Впродовж 1868 року молоді люди листуються, але Олівія не приймає першої пропозиції руки та серця, адже її батькові не подобався майбутній зять. Очевидно, Марк Твен, був наполегливим залицяльником, адже робить пропозицію вдруге і в 1870 році пара офіційно бере шлюб в Ельмірі.

Емілія Ленґдон походила із заможної родини з ліберальними поглядами. Завдяки їй чоловік знайомиться з абстракціоністами, атеїстами, борцями за соціальну рівність та права жінок.

Оселилося молоде подружжя в Буффало, Нью-Йорк, де й жили до 1871 року. Олівія народила чотирьох дітей, проте єдиний син помер у віці півтора рику від дифтерії. У 1872 році народилася донька Сьюзі, в 1874-му – Клара, в 1880-му – Жан.

У 1874 році Марк Твен з родиною переїздить до Коннектикуту, місто Гартфорд. Тут вони влаштовуються у великому будинку з окремим приміщенням для голови сім’ї, де ніхто його не відволікав би під час творчого процесу. Семюел любив гру в більярд і дуже багато палив. Часто в робочому кабінеті через завісу диму важко було розгледіти самого господаря. Впродовж 17 років життя в цьому місці він пише свої найвідоміші твори.

Подружнє життя Семюела Клеменса тривало 34 роки, до смерті Олівії в 1904 році.

Основним доходом сім’ї були гонорари за статті, лекції та повноцінні книги. І хоч праця відомого сатирика, журналіста й письменника оцінювалася дорого, родина не розкошувала. Марк Твен левову частку грошей інвестував у технічні винаходи. Одним із них була нова високо-технологічна друкарська машинка. На це диво механіки чоловік витратив 300 тисяч американських доларів впродовж 1880 – 1884 років, через часті поломки. Перш ніж вдалося вдосконалити винахід, він просто застарів, не окупивши себе.

Марк Твен володів невеличким видавництвом, але перші успіхи змінилися невдачею і підприємство з часом збанкрутувало.

Влітку 1891 року родина залишає свій великий будинок і переїздить до Європи. Впродовж чотирьох років вони мешкають в Німеччині, Італії, Франції. Марк Твен пише «європейські листи» для нью-йоркської газети і безуспішно намагається подолати свої бізнесові проблеми.

В 1893 році знайомиться з нафтовим магнатом Генрі Роджерсом. Чоловіки потоваришували і Роджерс допоміг правильно організувати фінансові справи, тож матеріальне становище родини значно покращилось. Марк Твен часто гостював в домівці Роджерсів, там його сприймали як члена родини. Смерть близького друга Генрі в 1990 році підкосила здоров’я Семюела.

Смерть

21 квітня 1910 року перестало битися серце всесвітньо відомого сатирика, оратора, журналіста та письменника Семюела Ленгхорна Клеменса, знаного, як Марк Твен. Причиною смерті стали часті напади стенокардії. За рік до того, він написав: «Я прийшов на Землю в 1835 році разом із кометою Галлея. Через рік вона знову прилітає і я сподіваюся піти разом із нею».