Гуцало Євген Пилипович – український письменник, новеліст, поет, автор романів, повістей, есе та кіносценаріїв.
$Ранні роки
Ранні рокиЄвгена Пилиповича проходили у селищі Старий Животів, що на Вінниччині, саме там і народився письменник 14 січня 1937 р. Батьки Євгена були вчителями й з самого дитинства прищепили любов до навчання та літератури. З часом коли малий Євген підріс, він і сам поринув з головою у літературні простори, в яких і потонув. Любов до читання була настільки сильною, що у батьківській бібліотеці та і взагалі у Староживотівській бібліотеці не вистачило книжок, для юного письменника. Малий хлопчина перечитавши всі книжки в рідному селі, в пошуках нових знань ходив пішки у бібліотеку до сусіднього села.
$Освіта
На рахунокосвітиЄвген Гуцало здобув її у повному обсязі. Спочатку у 1943 році Євген пішов у перший клас СтароЖивотівської школи, він дуже добре вчився і закінчив школу відмінником. У дитинстві Євген Гуцало почасти уявляв себе письменником, він ставав на стілець, який сам зробив і читав поезії, які сам написав, та на жаль в дитинстві йому не вдавалося захопити чи вразити читача своєю творчістю.
У 1954 році Євген закінчив школу та вирушає до Києва з метою вступити в університет Т. Шевченка, та на жаль не склав іспиту з географії, засмучений письменник повертається у рідне село.
У 1955 р. одночасно Євген Гуцало вступає у Ніжинський педагогічний інститут ім. Гоголя та здобуває вищу освіту у колишній колегії Павла Галана. Під час навчання у Ніжині у Гуцала не зникає бажання писати, він влаштовується у літературну студію та активно пише свої перші твори.
$Творчість
Першітвориписьменник активно розсилає до редакцій газет та періодичних видань, але повсюдно отримує відмову від редакцій. Причиною стає, те що тогочасні редактори та критики не розуміли стиль написання творів Гуцала, тому що, теми були не звичними та не модними на той час.
Після отримання журналістської освіти Євген Гуцало отримує чимало пропозицій щодо подальшого працевлаштування у різних редакціях тогочасної України. Саме тоді письменник усвідомлює на скільки потрібне його слово для читача і Гуцало починає одночасно співпрацю з багатьма українськими виданнями. Відколи Гуцало працює редактором, його твори активно друкуються у різних виданнях.
Найсприятливішим періодом у творчості Євгена Гуцала став період «Хрущовської відлиги», диктатура та пресування ненадовго притихли. У цей час радянська Україна дізнається про творчість Євгена Гуцала. Його твори привернули увагу багатьох літературознавців та письменників тогочасного літературного світу, зокрема, М. Бажана, М. Стельмаха та П. Загребельного. Завдяки П. Загребельному — Євген Пилипович працює у газеті «Літературна Україна».
Перша збірка Євгена Гуцала вийшла у світ 1961 р. під назвою «Люди серед людей». Твори цієї збірки потрапили під критику літературознавців, на їхню думку Гуцало у творах зі збірки наслідував манеру чужого письма і ніякою особливістю не відрізнявся від інших письменників того часу.
Але все ж таки віра друзів і близьких людей в літературний талант письменника допомогла не зважати на критику і практично одна за одною у світ виходять збірки: « Яблуко з осіннього саду», «Запах кропу», «Скупана в любистку».
У 1962 р. , Євгену Гуцалу пощастило побувати у Франції разом із молодими українськими літераторами тогочасної України. У Франції письменник відчув смак свободи і зразу же після повернення з-за кордону на світ з'явилися новели та повісті: «Яблуко з осіннього саду», «Олень Август», «Хустина шовку земного», «Запах кропу».
У 1963 р. Євген Пилипович пробує себе у кінематографі й пише сценарій документальної стрічки «Зустріч на будові». Через 15 років на його оповідання та романи теж зніматимуть фільми.
Згодом Євген Пилипович входить до складу шістдесятників, до складу яких, вже тоді входили: Ліна Костенко, Микола Вінграновський, Іван Драч та Григір Тютюнник. У порівнянні з іншими письменниками-шістдесятниками, Гуцало не брав участі в конфліктних ситуаціях та скандалах. Письменник не рвався на барикади, як це зробили Іван Світличний та Василь Стус, які прирекли себе на заслання.
У 1982 р. , Євгена Гуцала нагороджують премією ім. Юрія Яновського за оповідання присвячені природі, зокрема: «Полювання з гончим псом», «Орлами орано», «Що ми знаємо про любов», «Оповідання з Тернівки».
Крім віршів, публіцистичних статей та нарисів у творчому доробку письменника, дослідники налічують більше дві сотні ліричних оповідань, близько сто, та найбільшим здобутком, яким гордився сам письменник є його творчість для дітей. Дитяча література Євгена Гуцала займала особливе місце не лише творчості письменника, але і загалом в скарбниці української літератури, саме за збірку дитячих оповідань «Саййора», «Прилетіли коні» та «У лелечому селі» у 1985 р, Гуцало отримав державну премію ім. Т. Шевченка.
Завдяки роману «Позичений чоловік» в Україні дізналися про фольклорні романи, яких ніхто до цього часу не писав. В основу роману «Позичений чоловік» покладено фольклорний мотив, який автор підкреслює народними приказками, прислів’ями та анекдотами.
Головного персонажа «Позиченого чоловіка» - Хому, автор проводить через свої два романи «Приватне життя феномена» та «Парад планет» і складає ці три романи у трилогію.
Крім романів, перу Гуцала належать дві еротичні повісті «Ерос-ерос» та «Блуд».
Після розпаду СРСР почався період відродження в українській літературі, можна було писати про все, та на жаль кращі роки життя були в минулому. Через постійні болі в серці Євген Гуцало не міг працювати на повну. Бувши вже хворим Гуцало пише цикл статей, які присвячує україно-російським відносинам, щоправда, остання стаття цього циклу через проблеми зі здоров’ям письменника залишилася незавершеною.
1995 рік став для Євгена Гуцала — тріумфальним, його нагороджують – Міжнародною премією братів Антоновичів (роман «Позичений чоловік»), премією ім. Івана Огієнка (за книгу «Ментальність орди»).
Завдяки дружині Євгена — Лесі Ворониній, у 2014 р. друком вийшли вибрані твори «Таке страшне, таке солодке життя».
$Особисте життя
Особисте життяЄвгена Гуцала було нелегким – перша дружина письменника Людмила, трагічно загинула в молодому віці, залишивши двох малих діток. Євген Пилипович займався виховуванням дітей сам і коли почалися арешти шістдесятників, старався уникати конфліктних ситуацій та скандалів, хоча було багато зібрано проти Гуцала доказів, що він противник радянської влади, але енкаведистам не вдалося цього довести.
У 1977 р, Євген Пилипович познайомився зі своє другою дружиною Лесею Ворониною.
Леся Воронина згадує, що у свої 15 років їй потрапила до рук збірка поезій Євгена Гуцала «Серпень, спалах любові» і вона закохалася і в поезію, а згодом і у самого письменника.
Леся Воронина і Євген Гуцало прожили разом 18 років, Леся Анастасіївна згадує ці роки дуже романтично. Сама пані Леся сьогодні являється членом асоціації українських письменників, основні її творчі напрямки — література для дітей.
У Лесі Ворониної та Євгена Гуцала є спільний син, якого звати на честь батька – Євген. Леся Анастасіївна згадує ті моменти як щовесни вона і два її найдорожчих Євгенів ходили у ботанічний сад на схилах Дніпра вдихнути пахощі бузку.
Із трьох дітей Гуцала ніхто не наслідував батькової вдачі до літературної творчості. Про старших дітей мало інформації, а молодший син зараз проживає із матірю – Лесею Анастасіївною та активно працює в IP-технологіях.
Останні роки життя
Востанні роки життяЄвген Пилипович часто жаліється на болі у серці, але все ж таки до останнього подиху продовжував працювати над книгою «Ментальність Орди» про україно-російські стосунки, яка по сьогодні залишилася незавершеною.
У 1994 році, на церемонії вручення премії Антоновичів письменник картав себе за те, чому не написав «Ментальність орди» скоріше, Гуцало боявся, що не вистачить часу закінчити книгу, так і сталося — здоров’я його підвело. .
4 липня 1995 року письменник помер від інфаркту у віці 58-ми років.
Тіло письменника поховали на Байковому кладовищі.
Також у будинку, де проживав письменник на вул. Суворова у Києві, встановили меморіальну дошку.
Пам'ять про Євгена Гуцала велично вшановує спілка Вінницьке земляцтво у Києві,які заснували премію ім. Євгена Гуцала і нагородили нею вже не одного молодого українського письменника та поета.