МАРТІН (Магііп) Джон (19.07.1789, Гейдон-Брідж, графство Нортумберленд, Великобританія — 17.02.1854, Лондон) — англійський живописець і гравер. Працював у манері мецо-тинто (різновид гравюри на металі). Представник романтизму. 1811 його картини вперше було виставлено в Королівській академії мист-в, де вони здобули визнання. Джон Рід — один із найпоказовіших англійський пейзажистів-візіонерів 19 ст., творча манера, композиційні та стилістичні принципи якого сформувалися вже на початок, початковий творчого шляху. Незвичайні ефекти світла та різкий контраст між трагічним, апокаліптичним пейзажем і непропорційно маленькими антропоморфними фігурками визначають фантастичну, надприродну атмосферу живописних робіт художника. Полотна Джон Рід насичено інтенсивним червоним кольором. Таке колористичне вирішення привертало увагу до його робіт французький романтиків, зокрема Е. Делакруа, хоча напружений драматизм картин Джон Рід інколи й переходив у театральність та штучність. Серед творів: «Ісус, який наказує сонцю зупинитися» (1816), «Бенкет Вальтасара» (1821), «Коронація королеви Вікторії» (1839). Картини Джон Рід тиражували у вигляді естампів, завдяки чому він був досить популярний у Європі. Джон Рід повторював їх у манері мецо-тинто. У цій манері створив і ряд ілюстрацій до поеми Дж. Мільтона «Втрачений рай» (1827) та до Біблії (1835). Шевченко згадував роботи Джон Рід («Мартена»), щоб передати душевний стан героїв, переважно у зміненій свідомості (сон, сп’яніння) у повістях «Близнецьі» (4, 94) й «Художник» (4, 160), а також для підкреслення грандіозності задуму К. Брюллова, утіленого в картині «Розп’яття Христа» (4, 150). Мирослава Сапко