Джон Дон був не тільки широковідомим англійським поетом, а й проповідником та настоятелем. Також він був одним з представників метафізичного напрямку. Серед його творів можна знайти велику кількості різноманітних віршів, елегій, сонетів і релігійних проповідей.
$Ранні роки
Джон Дон народився у місті Лондон, Великобританія у 1572 році у родині купця. Згідно одним даним це була заможна сім’я, згідно інших – середнього достатку. Ніхто інший як відомий в усьому світі драматург і композитор Джон Хейвуд, був дідом онука тезки Джона Дона. А Томасу Мору, відомому на той час письменнику та державному діячові майбутній поет приходився родичем. Хлопчика батьки хрестили як католика, що в значній мірі відзначилося на ньому у старші роки. Так сталося, що вже у віці трьох років маленький Джон залишився без батька. А його мати вийшла заміж за Джона Сімміджема який обіймав посаду президента Королівської медичної академії. Потрібно зазначити, що майбутній поет був доволі кмітливою та допитливою дитиною. Завжди цікавився всім навкруги та вже з дитинства прагнув до знань. Так, у віці 10 років він вже знав латинь та французьку мови.
$Освіта
У віці 12 років батьки вирішили що Джон вже може навчатися у школі першого ступеня при Оксфордському університеті, що і було перетворено в дію майже одразу.
Але у 1586 році хлопець змінив місце навчання і перейшов у Трініті – Коледж в Кембриджі. Невідомо точно, але можливо це було пов’язано з тим, що в ті роки у Англії розростався та набував неабиякої популярності дух Реформації. Не дивлячи на те що майбутній письменник навчався у двох різних закладах диплому він так і не отримав в зв’язку з тим що категорично відмовився у свій час прийняти присягу яка йшла врозріз з канонами католицької церкви. Не дивлячись на це майбутній поет вдало закінчив навчання в напрямку юриспруденція у адвокатській школі Лінкольз Інн. А от його брату, Генрі, пощастило набагато менше. У зв’язку з конфліктом між двома церквами він не міг надіятися не те що на диплом, більше того, його заарештували та кинули до в’язниці за приховування священника. Там хлопець і помер.
У 1596 – 1597 роках Джон брав участь у військових експедиціях англійського флоту які проходили у Кадіксі та тягнулися до Азорських островів (які на той час були у власності Іспанії). Після повернення він приступив до праці як секретар Томаса Еджертона –Хранителя печатки.
Джон Дон завжди залишався католиком, хоча й змінив своє віросповідання в певний момент життя. Можливо це одна з причин через які він так і не зміг побудувати серйозну кар’єру.
Про подорожі Джона потрібно сказати окремо, тому що в цей період він у буквальному сенсі слова промотав якщо не більшу частину, то половину свого спадку точно. Після того як він залишив університет від мандрував містами Італії та Іспанії.
$Творчість
Не дивлячись на юридичну освіту Джон завжди захоплювався богослов’ям та вивчення різних мов. Не останнє місце в колі інтересів були театр та поезія. Згідно деяким даним творчий шлях поета розпочався приблизно на початку 90-х рр. XVI сторіччя. Однак більша частина робіт була опублікована вже після смерті письменника. За життя Джона в більшій мірі публікувалися проза та дещо з релігійних проповідей. Найпершим сатиричним твором письменника був «В книге сатир Дона» (датований 1593 роком), в якому метою письменник поставив відобразити свій внутрішній стан, а саме роздвоєнні почуття які жили у його душі до навколишнього світу. Такі його відчуття були пов’язанні з дитинством, церковним конфліктом який привів до смерті брата, та як відповідно пошук опори в своєму житті. Під час праці секретарем у Томаса Еджертона перед Джоном «відкрилися двері» у вищий світ, що значно відобразилося у його творчості. Ознайомившись с сонетами та егіліями написаними в той період, можна якщо не практично то інтуїтивно відчути це. До того ж твори його були достатньо популярними у тодішньому бомонді. Тоді ж письменник почав здобувати покровителів серед яких був король Яков І, який був у захваті від його творчості, про що свідчить те, що він називавав твори Джона не просто чудовими – божественними. Серед інших творів письменника можна відзначити: «Прощание, запрещающее грусть» написане у 1601 році. Цей твір поет присвятив своїй коханій дружині. Можливо завдяки силі почуттів вкладених у цю поезію вона є настільки популярною навіть у наш час. Ознайомившись з цією роботою можна «відчути на собі» традиції любовної лірики епохи Відродження.
Далі були написані «La Corona» и «Священные сонеты», в яких читачі можуть бачити відображення труднощів як матеріальних так і моральних, які на той час переживав письменник. В першому творі ще є «проблиск надії», а от другий - це тяжкий твір пронизаний депресією та розкраяєм за те, що на думку поета він проживає життя без Бога в душі.
У 1607 році Джон перебував у важкій депресії, яка «вилилася» у трактат «Биатанатос». При бажанні з твором можна ознайомитися, але відомо що в той час письменник поглиблено цікавився питаннями пов’язаними з самогубством.
Оскільки Джон Дон все життя намагався проникнути «у сутність людини» та її душі, немає нічого дивного в тому, що у 1612 році побачила світ поема «Вторая годовщина», в якій він і задається питанням і пробує знайти на нього відповідь « а що ж таке душа і яке її призначення?».
Деякі твори поета перекладено на українську мову. Серед них: вірш «Таїна» який ввійшов у збірник «Веретено», 1980 р. ) автором якого є В. Ганін. А от на російську мову переклади існували вже у другій половині ХХ століття. Також одним з перекладачів його творів, був Йосип Бродський однак він переклав всього лише 8 віршів, після чого його робота у цьому напрямку завершилася. На сьогоднішній день вірші Джона Дона перекладені багатьма мовами а є у широкому доступі.
Також треба згадати про проповіді Джона, 160 з яких письменник заповів своєму синові, який у свою чергу опублікував їх у трьох томах. Всі вірші деталізовані, живі та ритмічні. Закликають людей до морального очищення та сили волі.
Джон Дон за життя теж публікував деякі свої твори, але дуже малу частину з них. Можливо це було пов’язано з тим, що його вірші призначалися до вузького кола читачів, а може справа була у тому, що не всі їх розуміли. Адже вони були написанні у доволі провокуючій манері. У них можна було побачити або скоріш відчути багато натяків на людей та події, які не хотіли щоб з них зривали маску. А можливо тому що стиль написання був скоріш світський, аніж повсякденний. Але так чи інакше, в ті часи на відмінну від наших їх читав лише вузький круг осіб. Сьогодні ж будь-який бажаючий може ознайомитися з творами письменника на власний вибір.
$Особисте життя
У 1601 році наряду з початком роботи секретарем у Томаса Еджертона, Джон одружився з Анною Мор яка приходилася племінницею його роботодавцю. Можливо у самому факті одруження не було нічого страшного але це було зроблено таємно, що звичайно викликало загальне обурення, а можливо причина полягала у тому, що дівчині на момент одруження було всього лише 17 років. Так чи ні, але скоріш за все це послужило ще одним невірним кроком, який «закрив» перед носом у письменника можливість побудувати кар’єру та досягти у цій сфері чогось більшого. Але на цьому ситуація зі шлюбом не закінчилася. Батько дівчини таки добився того, що його ненависний зять «відпочив» деякий час за гратами у в’язниці Фліт, ну і звичайно Джон залишився без роботи. Після того як він вийшов із в’язниці, втративши не один рік, і будучи безробітним, він витратив ще одну немалу частину свого спадку. Тим часом родичі потребували законності шлюбу (адже дівчина відмовилася йти від Джона), яку звичайно підтвердили через суд, але лише через деякий час після фактичного укладання шлюбу. Але і це не заспокоїло батька Анни, і тільки у 1609 просто не маючи іншого вибору, він змирився зі шлюбом дочки з нерівним та непідходящим як він вважав, чоловіком. Спочатку Джон із дружиною оселилися в маєтку Перфорд, який був у власності сім’ї Анни. В той час її кузен, взяв Джона до себе на службу.
Але вже через декілька років вони змогли дозволити собі окремий будинок, так у 1605 році, сім’я переїхала до містечка неподалік від Лондона.
У Джона та Анни було 8 дітей. Ні, насправді їх було 12-ть, але нажаль вижило лише вісім. А у 1617 році народивши останнього зі своїх дітей (який був мертвий), через 5 днів Анна сама відійшла в інший світ. Після цього Джон від католицизму перейшов у англіканську церкву. Можливо це було пов’язано з душевними стражданнями поета через занадто велику смертність серед його близьких людей.
Також потрібно згадати про те що у 1615 році він прийняв сан священника (після чого король зробив з нього одного за капеланів). Не відомо достовірно чи прагнув цього саме Джон, але до цього його спонукав король Яков І. Але оскільки письменник на протязі всього життя шукав відповіді на питання на які людина відповісти не може, можливо такий крок був вірним для нього. У 1618 році Джон клопотаннями все ж того короля Якова І отримав ступінь доктора богослов’я у Кембриджі. Взагалі можемо бачити що покровительство короля так чи інакше, але мало немалий вплив на життя поета взагалі, та на окремі його сфери вчасності. І потрібно зазначити, що вплив мав значною мірою хороші підсумки.
$Смерть
В кінці 1623 року Джон Дон тяжко захворів. Не дивлячись на важкий фізичний та без сумніву моральний стан, він продовжував працювати та вивчати людську природу. В той час він у буквальному сенсі слова був між життям та смертю, але тоді помирати йому був ще не час. Смерть «прийшла до нього у гості» пізніше, у 1630 році в період коли захворювання (від якого він так остаточно і не оговтався) загострилося, що і привело до смерті у 1631 році. На той час Джон був настоятелем у Соборі Святого Павла, де він і є похований. Над його могилою встановлено пам’ятник, а саме його скульптурний портрет, який було створено по бажанню письменника перед незадовго до смерті.
Цікаві відомості про Джона Дона
1. Доволі цікавим для багатьох є таємниця якою оповите народження письменника, а саме дата. Оскільки згідно різним джерелам вона відрізняється. Так, згідно одним даним майбутній письменник народився 21 січня, а іншим - між 24 січня і 19 червня 1572 року.
2. Також у Великобританії нещодавно знайшли зібрання віршів Джона, яке до цього часу залишалося невідомим. Виявилося що весь цей час, а це всі 200 років вірші знаходилися у будинку Мелфорд Хаус в графстві Сафолк. Жоден фахівець до цієї пори не знав нічого про їх існування. Рукопис містить в собі 139 віршів поета, деякі твори інших авторів та 6 віршів походження яких невідомо. Однак більш частина манускрипту все-таки заповнена творчістю Джона Дона і це говорить про те, що інші з них вже були дописані з часом, можливо наступними його власниками.
3. Джон Дон був широковідомим поетом 16 -17 століть, представником англійського Бароко.
4. Письменник писав в багатьох жанрах, але найбільш улюбленим з них був любовний. В його поезії неозброєним оком читач може побачити і відчути поєднання еротизму з можливо це дивно, але духовним пошуком.
5. Великим пошановувачем творчості Джона Донна був Йосиф Бродський, який присвятив письменнику «Велику Елігію».
6. У місті Таганка у московській області є достатньо відомий паб, названий «Джон Дон».
Джон Дон був дуже цікавою людиною, якщо опиратися на відомості та інформацію про нього, але не тільки через це він і у сучасному світі має багато прихильників. Його вірші нічим не поступаються сучасним авторам, а можливо в деякій мірі навіть виграють. Ще однією причиною для того щоб ознайомитися з творчістю цієї людини є те, що всі ми шукаємо відповіді на ті запитання на які просто не можемо відповісти в силу багатьох обставин, але разом з тим всім нам відомо, що якщо дуже сильно хотіти, і докладати багато зусиль то можна досягти успіху і отримати відповіді. Хто знає можливо у своїй творчості Джон, хоча б трішки, але привідкрив завісу таємниці людської душі.