Антуан де Сент-Екзюпері - був не тільки відомим французьким письменником, автором «Маленького принца», але ще й авіатором і графом.
$Ранні роки
Народився Антуан у родині прованського аристократичного роду, влітку, 29 червня, 1900 року. У Ліоні, Франція. Батько хлопця помер коли малому було всього лише чотири роки, тож вихованням хлопця, його братів та сестер займалася мати - графиня Марі де Сент – Екзюпері. Як відомо, діти жорстокі, тож немає нічого дивного у тому, що Антуана, через його невеликий зріст та не дуже гарні риси обличчя однолітки часто «задирали» та насміхалися над ним. Але його мати, тонка, красива та витончена жінка знала як виправити ситуацію. Вона називала сина «король – сонце» за його доброту та м’який норов. Тож саме мати була головною людиною для хлопця і в дитинстві і на протязі усього подальшого життя.
$Освіта
Майбутній письменник проходив навчання у школі єзуїтів. Рідні хлопчика готували для нього одне майбутнє, проте доля розпорядилася по – іншому. Так, у віці 12 – ти років Антуана, коли він перебував у місті Амберьє взяв із собою за компанію, щоб хлопець подивився на демонстрацію польотів, льотчик Жюль Ведрін. Тоді ця професія була доволі рідкісною та мала легкий фльор романтичності. Ну і ціль влучила у мішень, адже Антуан був просто закохався у небо назавжди.
Тим не менш освіту хлопець все-таки здобув. Навчався він в період між 1909-1914 роками у Нотр-Дам де Сент Круа у м. Ле-Манс та Монгре у Вільфані-сюр-Сон і саме в той час в ньому почали розвиватися та формуватися деякі здібності до письменницької діяльності. Далі був швейцарський коледж Фрібура. Під час навчання у якому він познайомився з творчістю таких видатних письменників як Е. Золя, Г. Флобер, Г. де Мопассан та інших. Якщо говорити про іноземних письменників, то хлопець надавав перевагу творчості німецьких. Серед інших інтересів Антуана можна відмітити такі направлення як філософія, політика, читання мемуарів, наукових статей та Біблії.
Закінчивши навчання у коледжі Фрібура та випустившись звідти бакалавром, юнак вирішив вступити до Академії мистецтв, що у Парижі, за напрямом архітектура. Але так сталося, що вже через два роки, у 1921-му у ньому спалахнула давня пристрасть до світу польотів. Провчившись тут два роки, Антуан кидає навчання і йде добровольцем до винищувальної авіації. Так, 1923-року він вже вдало пройшов іспити на цивільного, а невдовзі і на військового льотчика. Не обійшлося і без «ложки дьогтю», оскільки письменник потравив у повітряну аварію після чого його було демобілізовано. Але на цьому історія не закінчилася, тому що хлопець не хотів відмовлятися від мрії, і в результаті у 1927- му він почав працювати пілотом поштової лінії, далі декілька років був задіяний льотчиком, а ще згодом працював на різноманітних посадах адміністративного характеру.
$Творчість
Початком письменницької діяльності Антуана можна вважати його дебютне оповідання під назвою «Пілот», яке було опубліковано у 1926-му році журналом «Срібний корабель». А вже через три роки, у 1929-му одне з найбільших паризьких видавництв опублікувало його дебютний роман «Пошта на Південь». Цей твір був мало того що пов'язаний з новою темою у літературі, темою польотів узагалі, так більше того автор пише на сторінках його те, що він сам пережив у житті, що робить твір ще більш глибшим та достовірним. Що до роману «Нічний політ» роботу над яким було завершено у 1930-му ( а вже у 1931-му видано видавництвом «Галлі-мара») то у ньому можна відчути не тільки нотки лірики такі характерні для творчості автора, але й зачатки задушевного і трохи суворого напряму, який згодом оформиться і проявиться й у багатьох інших його творах. До речі того ж року ця книга автора отримала літературну премію «Феміна».
У цих перших творах письменник багато уваги приділяє сюжету, від чого відійде трохи згодом.
В період між 1933-1935 роками Антуан багато часу проводив у різних відрядженнях за дорученнями компанії «Ер - Франс». Вони включали в себе наприклад, читання лекцій та відвідини СРСР у ролі військового кореспондента від газети «Парі-Суар». У 1936 - 1937 Антуан був на фронтах громадянської війни, що відбувалася у Іспанії, у результаті чого ним були написані декілька статей, у яких було відчутно тривогу письменника за долю Європи.
Уже через два роки, у 1939-му письменник створив «Планету людей», якій того ж року було присуджено Велику премію. Ця книга немає сюжету який прийнято рахувати традиційним, а має в своїй основі деякі нариси-спогади які між собою на перший погляд зовсім не пов’язані. Але тим не менш мають внутрішню єдність.
Прозу письменника можна назвати ліричною, і має вона в своїй основі романтичні традиції французької літератури, що ми можемо бачити у багатьох його творах, таких наприклад як «Планета людей».
У 1940-му році Антуан спробував себе у публіцистиці, в результаті чого світ побачили «Відозва до французів» , «Лист до заручника» та «Лист до генерала Ікс», які «горіли» патріотизмом на фоні ситуації між Францією та фашистською Німеччиною.
Через два роки, у 1942-му було опубліковано американське видання «Військового льотчика», і в тому ж році її побачила Франція під назвою «Політ над Аррасом». Майже одразу окупаційна влада заборонила усілякі наступні її видання. Тим не менш у році 1943-му учасниками руху Опору у Ліоні книгу все-таки було хоч підпільно, але опубліковано. Таким чином творчість Антуана стала свого роду зброєю в боротьбі за свободу.
Також потрібно згадати відомого «Маленького принца» письменника, який представляє собою філософську казку, і має у своїй основі філософські повісті деяких французьких письменників XVIII сторіччя. Опубліковано її було у 1945-му році у Франції. А малюнки до книги були скопійовані з американського видання, тому як у французького оригіналів не було. Причина виявилася через деякий час, тому що «виплили» деякі помилки, які почали кидатися в очі. Всі наступні примірники публікувалися з французької публікації 1945-го, разом з помилками, які згодом були виявлені і в тексті.
$Особисте життя
У 1931-му році Антуан одружується. Вибір пав на 25 – річну вдову аргентинського журналіста, Консуелу Сунсін, з якою він познайомився за рік до цього, у 1930-му відвідуючи Південну Америку. Їх шлюб був не дивлячись не деякий скептицизм зі сторони оточуючих доволі міцним. Косі погляди були через те, що подружжя практикувало свого роду вільне кохання (тобто не дотримувалися фізичної вірності один одному). Разом з цим у житті письменника займала доволі велике місце жінка, яку біографи охрестили «подругою». У нього можливо було багато романів, проте саме цей, з таємничою Незнайомкою, чи просто Н. тривав протягом усього життя.
Широкого розголосу таке кохання набуло завдяки самій Незнайомці, з її написаних спогадів які було опубліковано під псевдонімом П'єр Шевріє. Через деякий час її ж Антуан обрав на роль своєї духовної спадкоємиці, через що, звичайно, виникли проблеми, тому що на це право претендувала також дружина письменника. Але літературний архів все одно отримала «подруга», на правах того, що приймала участь у його створенні та подальшому виданні.
У 1943 році після перебування деякий час у складі повітряних сил французького опору в Алжирі письменник створив книгу під назвою «Цитадель», яку, правда, не встиг завершити, але яка тим не менш була надрукована у 1948-му. Вона представляє собою оповіді алегоричного характеру, мудрі притчі, які пов’язані з образом письменника.
$Смерть
Помер Антуан 31 липня, 1944 - го у віці 44 років повернувшись таки до своїх улюблених літаків. Саме тоді під час одного з польотів його збив один з німецьких винищувачів. Він не долетів приблизно кілометр до Сен - Рафаеля. Таким чином Антуан де Сент- Екзюпері, письменник, військовий льотчик - майор загинув в бою з фашистами, так і не побачивши як усього лише через три тижні Франція була визволена та «побачила» свободу.
$Цікаві відомості про письменника
1. Антуан свій перший політ здійснив ще у 12-річному віці.
2. Письменник був дуже добрим та щирим, і навіть коли його ображали намагався вірити в найкраще і не відповідати на образу. Також він дуже не любив брехні і не вмів брехати сам.
3. Його «Маленький принц» перекладено більш як на 180 різних мов та діалектів (включно азбуку Брайля, мову сліпих), а ілюстрації до книги вийшли з-під руки самого автора.
4. Антуан був шульгою.
5. Першим палким коханням письменника була Луїза Вільморн, проте вона не відповіла на його почуття, і невдовзі вийшла заміж за іншого. Після чого через деякий час доля звела його з Консуелою, яка на той час втратила чоловіка. Між цими двома було щось спільне, що згодом привело до шлюбу.
6. Саме з Консуелли був списаний образ троянди, до казки «Маленький принц».
7. Антуан був не тільки письменником та льотчиком але й також вмів добре виконувати різноманітні карткові фокуси.
8. Серед численних нагород які отримав письменник можна відмітити Гран-Прі дю Роман від Французької Академії, Національну книжкову премію США та Військового Хреста від Французької Республіки.
9. У обставинах смерті Антуана є деякі розходження, які нерозгадані і до тепер. Так, у 1944-му році біля острова Ріу, що у Марселі його було збито, однак уламки літака були знайдені тільки у 2004-му році , через цілих 60 років.
10. Письменник настільки був захоплений літаками і польотами, що навіть у дитинстві пробував змайстрували літака зі старого велосипеду, простирадла та проволоки.
11. Антуан часто перебував у затяжному депресивному стані, незважаючи на те, що на публіці завжди посміхався та тримав себе у руках.
12. У 2008 році один з ветеранів німецьких ВВС вирішив зізнатися, що це він збив свого часу літак письменника, однак зауважив, що якби знав хто за штурвалом ніколи би цього не зробив, тому як був великими прихильником творчості Антуана.
13. Не дивлячись не деякі данні з приводу того, що письменник був маленького зросту, існують і деякі заперечення, згідно яким був доволі високим – 188 см.
Антуан де Сент- Екзюпері був дійсно великою людиною та видатним письменником, який залишив для нас дещо значно більше ніж низка творів. Саме за допомогою своєї творчості він вчить нас добру, любові та повазі, а також ще дуже одному важливому факту, за яким ми не дивлячись на вік завжди повинні вірити у добро та у свою особисту життєву казку, і ніколи не опускати рук.