ЦЕРЕТЕЛІ Акакій (9/21.06.1840, с. Схвіторі, тепер Сачхерського муніципалітету Імеретія краю, Грузія — 26.01/8.02.1915, там само, похований у Тбілісі) — грузинський поет і громадський діяч. Народився в князівській родині. У 1859—63 навчався на ф-ті східний мов Петерб. ун-ту. 1864 повернувся в Грузію. Разом з І. Чавчавадзе очолював нац.-демократичний рух 1860-х «Тергдалеу-лебі» за оновлення грузинський літературний мови. У 1897—1900 видавав журнал «Акакіс твіурі кребулі». 1905— редагував антиурядовий сатиричний журнал «Хумара», за що його було заарештовано. Того ж року Акакій Церетелі написав вірш «Геть!», що став у Грузії революційним гімном. Переклав грузинський мовою «Інтернаціонал» (1906). Автор поем «Баграт Великий» (1875), «Торніке Еріставі» (1884), «Натела» (1900) та інший повістей «Баші-Ачукі» (1895—96), «Пережите» (1894—99) та інший низки комедій і водевілів. Спри- яв утвердженню постійного драм, театру в Тбілісі. У с. Схвіторі відкрито музей Акакій Церетелі (1939). Познайомився із Шевченком навесні 1860 в Петербурзі на квартирі М. Костомарова, у якого збиралися не тільки літератори та громадсько-політ. діячі, а й студентська молодь (див.: Імедадзе В. Шевченко і Церетелі // Імедадзе В. Т. Г. Шевченко і Грузія. Тбілісі, 1963. С. 61—74). Про свої враження, зміст розмови з Шевченком Акакій Церетелі докладно розповів у ст. «Мої спогади про Шевченка» (Закавказье. Тифлис, 1911. 26 февр.) у зв’язку з відзначенням 50-літніх роковин від дня смерті Шевченка. Згодом ст. надруковано у зб.: Спогади 1958, Спогади 1982. Пізніше згадував його в усних і друкованих виступах. Зустріч із Шевченком відіграла важливу роль у становленні й формуванні світогляду грузинський поета. 1908 в Баку на вечорі з нагоди 50-річчя літературний діяльності Акакій Церетелі український делегація подарувала йому портрет Шевченка (Асатіані Л. Тарас Шевченко і грузинська література// РЛ. 1957. № 3. С. 83). 15 квіт. 1911 виголосив промову на ювілейних зборах, які організувала український драм, секція Народного дому в Тифлісі. Тоді ж написав звернення «Мова до українців» (зберігається в Ін-ті рукописів АН Республіки Грузія. № 256) про необхідність усіляко розвивати національний культуру й мову український народу (див.: Имедадзе В. Шевченко и Грузия// Советская Украйна. 1961. № 5. С. 154). Акакій Церетелі брав участь у вечорі у Тбілісі, присвяченому 100-літньому ювілею від дня народження Шевченка (виступ опублікований у ст. «Тарас Гр. Шевченко. (До 100-річчя з дня народження)» у «Сахалхо газеті» (1914. 27 лют.; 28 лют.). У творчості обох митців простежуються типологічні збіги. Вірш Акакій Церетелі «Світанок» нагадує «Заповіт», а поема «Торніке Еріставі» пафосом і системою образів — Шевченків «Кавказ». Певні типологічні збіги з поезією Шевченка виявляються також у віршах грузинський письменника «Кинджал», «Сповідь селянина», «Нинішнє обличчя Грузії», «Пісня під час жнив», «Імеретинська колискова», «Трудова пісня», повісті «Баші-Ачукі» та інший У вірші Акакій Церетелі «Останнє бажання» є ремінісценція із Шевченка: «Мріє він життя останок / Для вітчизни так прожити, / Щоб вражою злою кров’ю / Сивину свою збагрити!» У б-ці Акакій Церетелі у с. Схвіторі зберігався «Кобзар» у російський переклад (СПб., 1860). Те.: Позт Акакий [Церетели] о позте Тарасе Шевченко// Закавказская речь. 1914. 19апр.