Звершило сонце круг:
Весна і літо, осінь і зима...
Знов полонить мене твоя одвічна велич,
Знов серце повнять радощі і співчуття пройма.
Десь у дальній далечі страждання розплилися,
Хиляться, соромлячись, давнії жадання,
Осяйною яснотою повилися
Всі твої розвихрені, бентежні поривання...
I раптом строге чується веління:
Один лиш раз така буває мить!
...