З драматичної поеми "Парацельс"
фрагмент
Колишеться вогонь земних глибин —
Земля міняється, мов людський вид;
Б'є вгору межи скель руда рідка,
Пронизує до серця камінь, в надрах
Галузиться яскраво, ложа рік
Неплідні заливає, на пісок
Тонкий розкришується; на піску
Нігується проміння — Бог радіє
У нім. Лямує люті хвилі моря
Рухлива піна біла, ...