Іван Вазов
Відгук скелі
Перекладач: Микола Вороний
Чуткий граніт розмову мав зі мною.
Якось я скрикнув раз у лютий час:
"Я знову сам! Все сам! О, як до вас,
До скель, подібний я! Чи з самотою
В житті вже я не розлучусь ніяк?"
I скеля каже: "Так!"
"Збагнув я все життя... Душа зболіла
В полоні зрад, гризоти і скорбот.
Були омани, мрії, сни — і от