В розмріянь болісній годині,
Як смерк прислонить сонні гори,—
Вітер з травою в полонині
Веде таємні розговори.
В розмріянь болісній годині,
Як зашумлять вечірні бори,
А небом хмари плинуть сині,—
Сум крізь душі іде притвори…
Тебе я жду в таку годину…
Мені здається, що в вечірній
Мелодьї гір твій чую спів…
Я жду тебе, моя дівчино!<...