Гарної зимової днини, коли хлопці знов почали гратися в Троянську війну,— до речі, куди цікавіше, аніж то було в справжній Трої,— мене посаджено в карцер.
За карцер правила класна кімната. Сидів я в ній і слухав тишу. Але ж і тиша! Навіть мухи не чути. Коли рипіла моя парта, в кімнаті відлунювало.
Звичайно, мене, як і кожного на світі, позбавили волі несправедливо. Я сидів сумний і втомлений....