Говорять, я глуха й німотна, я коли?шу
Імлою вгорнуту колиску мрій і снів,
Над нею звиснувши. Вчувають люди Тишу
У гомоні дерев, у дримбі1 комарів,
Не розуміючи її пісень німих,
Бо тільки в звуках їм дано збагнути мову
Убогу, хоч гучну. Чи знає хто із них,
Що краще з Тишею провадити розмову,
Аніж з людьми?.. О ні, я — тишина не та,
Що в хащі ...