Раз на лужку проворний Хлопчик грався,
Побачив Тінь свою і засміявся;
"От зараз,— каже,— я її вловлю,
На шапку наступлю,
Незчується і не вгадає…"
І, як метелик, Хлопчик полетів,
А Тінь попереду, неначе утікає,
Щоб не вловив.
Женеться Хлопчик дужче, прудче,
А Тінь ще лучче,-
Ніяк не дожене,
Бо, сказано, мале — дурне.
Біг Хлоп...