7
Нещасний рік і день, нещасна хвиля й мить,
Коли, обдурений надією пустою,
Розстався легко я з вітчизною святою
I з дорогим Анжу, щоб тут за ним тужить.
Я знав: недобрий птах мені тропу значить —
I не знаходив я жаданого спокою,
Бо чув я згубний вплив, бо знав, що наді мною
Догнав Сатурна Марс і вкупі з ним блищить.
Сто раз піддатися хотів я добрій раді,