Візниче подвір'я й посталий з глибин
Хмурний і злочинний у приступках Тауер,
І лункість підків, і застуджений дзвін
Вестмінстера — брили, що вгорнута в траур.
І тіснява вулиць; і стіни, як хміль,
Що вільгість збирають у тлустих колодах,
Понурих, мов кіптява, хижих, мов цвіль,
Ходою нерівних, як Лондон, холодних.
Забарно, спіралями, падає сніг,
Уже замика...