Як тільки березневе сонце залоскотало потемнілий сніг, з даху біля ринви несміливо виглянула велика прозора крапля води. Вона поніжилася у весняній теплині і, набравшись хоробрості, відірвалась від щілини і з радісним вигуком "кап" упала під хатою.
Сонце лоскотало сніг…
І за першою краплею полетіли інші. Тільки й чути було: кап-кап-кап.
Спочатку оті прозорі краплі просвердлили в снігу глибоку...