У сербськім краю вже давно не чути
Ані боянів, ні шездари нути,
Як то бувало, доки бісурмани
Принесли сербам диби та кайдани;
А ясна фана з краю десь пропала,
Казав би-сь, брате, що під землю впала,
Або зо славов у могилу сіла, —
Ні слиху, брате, де она ся діла...
У давнім місті, у Такові таки,
Де три бояни давну славу піли, —
Бояни, пісні, н...