Ще зацвіте нераз весна
І ще не раз відзвонить осінь,
А все-таки прийде вона —
Пора прощання й відголосся.
В саду нездійснених надій
Спочине сном мій сад під листком,
І десь загубиться сувій
Прожитих мною літ тернистих.
Але допоки я живу —
Зажура крові не остудить!
В тривожних снах і наяву
Розтоплю паморозь огуди.
І слово вилущу з душі,
...