* * *
Попри шпилі мідяними рядами
Сунуть хмари пекельної кари —
Гріх карають лицарі з рушницями,
Триста років заковані в хмари…
А ті хмари розійдуться імлою,
Як народ підійметься до бою!
Дні і ночі, рано й вечір чекають,
Чи не йде зов степів від Славути?
Йдуть літа, води в море тікають,
Але гомону труб — не почути…
А ті хмари розійдуться імлою,
Як ...