(Гробар із Гальштатта)
Як звільна гробар спинається крутовиною. Неквапно та розмірено, прикипівши зором до шляху, насилу підводячись усім тілом, котре, ледь випроставшись, уже зривається, ступивши крок. Трішки згорбившись, мовчки та без упину — так сходять у гори. З його пліч, з чорного камвольного дощовика стікає безладними патьоками дощова вода. Зима вже збігла. Але на північних схилах пона...