Перетерплю усе, що Бог послав,
Переживу і болі і страждання,
Лише б Твій Дух мойого не карав
Під небом цим й густим дощем нежданним.
Прийми, кохана, цей глумливий дощ —
Зими тривожної безмовний трепет.
Він, мов ривок останній серця до
Того порогу, де вже вимір третій.
Занапастились всі мої пісні
І відлетіли за пташиним криком.
Мої надії...