Загнав пастух овець на зиму до кошари, яка стояла на березі моря. Погода того року видалася мінлива.. Морози, холодні вітри. А тут ще й вовки навідувались мало не щодня.
— Ой, лихо,— часто бідкався пастух,— хіба це життя? Крутишся в самотині, гибієш з холоду, душу видувають вітри! Несила вже мені терпіти! Краще продам овець та візьмуся до якогось іншого ремества. Хоч трохи поживу, як люди жив...