Терпкий, неначе тютюновий,
На пальцях запах хризантем…
Пора осінньої обнови —
Вже час нових шукати тем.
І ти від свіжих слів пахучих
Немов би раптом захмелів —
Вони вилонюються з гущі
Давно вже звиклих стертих слів.
І вірш, твоя, поете, мрія,
Тоді народжується вмить,
І слово барвами яскріє
І ароматами пахтить!
А так було, що назву квітки,