NONNENSTEIN*
Скотився з гір граніт униз,
Зарився в урочиська,
На ньому виріс кипарис,
Немов вежа готийська.
У стіп його, об скелі бік
У мушлях друться води,
В скалі шайтан чи чоловік
Поклав мраморні сходи.
У гріб ідуть!.. Я проти сів
І жду — ось-ось з яскині
Ударить дзвін, озветься спів
І вийдуть монахині
Усі з лілеями в руках!..
***
__...