Пан Ксіменестр був чоловік огрядний, завжди розгублений, проте симпатичний. Але тепер, на початку грудня, він ходив у такій зажурі, що кожному, хто мав серце, хотілося підійти до нього й підбадьорити його бодай добрим словом. Тривога пана Ксіменестра зростала з наближенням різдва, про яке він, хоч і був добрим християнином, думав з відразою, бо не мав жодного су на подарунки для жадібної пані...