Жили колись двадцять п'ять олов'яних солдатиків — усі рідні брати, бо народилися вони з однієї старої олов'яної ложки. Рушниці в руці, дивляться прямо вперед, а мундири, червоні з синім, дуже гарні! Вони лежали в коробці. От її відкрили, і найперше, що вони почули на світі,— були слова: "Олов'яні солдатики!" Це вигукнув маленький хлопчик і заплескав у долоньки.
Хлопчик одержав їх тому, що був...