Малював картину тато,
Квач у фарбу умочав,
Потім вийшов із кімнати
І обідати почав.
Тупу-тупу, хтось тупоче,
Відчинити двері хоче...
І в кімнату в ту ж хвилинку
Входить дівчинка Маринка.
Бачить: квачики чудні,
Фарби різнобарвні,
А на білім полотні —
Щось не дуже гарне.
Зараз доня квачик витре,
Візьме фарби на палітрі
І на татовій картині
Домалює квіти сині.
Не виходить — хоч заплач!
Тільки плями...