— До побачення, любий.
— До побачення, серденько.
Елікс Мартін, прихилившись до хвіртки, дивилась услід своєму чоловікові, який ішов до селища.
Незабаром він проминув поворот і зник з її очей, проте Елікс усе ще стояла, не змінюючи пози й мимовільним рухом поправляючи кучерик каштанового волосся, що впав їй на лоба. Очі її замріяно дивилися кудись у безвість.
Елікс Мартін не була красунею, во...