І в. Бурблеві на спомин
Перед корчмою стояли завалівці та й балакали.
— Хто ж би був гадав, що ландвійт та й сам скинеться.
— Сам не сам. Може, наказали? Де ви бачили, щоби від меду та й відставав хто!
— Та й мід нудкий.
— Але не для Романишиних.
— А ще й муха тне.
— Не знаєте, то не кажіть. Був люстратор з повіту та й величав ландвійта на всю губу.
— Се небагато коштує, не більше як 25 срібн...