Уздовж урвища, над прірвою, по самому по краю
Я коней своїх нагайкою шмагаю — підганяю, —
Щось повітря мені мало, вітер п'ю, туман ковтаю,
Чую з захватом смертельним — пропадаю! Пропадаю!
Ледь повільніше, рідненькі мої, незрадливі!
Мою пугу не слухайте сильну!
Але щось мені дістались коні вередливі,
І дожити не встиг й доспівати не встигну.
Я коней напою І куп...