КИЇВСЬКІ СОНЕТИ
* * *
Майнула мить одна в краю чужому,
Але здалося, що пройшли віки.
Гуділи сни мої, мов літаки,
Будився я від ранку, як від грому.
І ось тепер вертаюся додому
Розбитий, наче глек, на черепки.
Та, ніби дотик дружньої руки,
Знімає рідне місто з мене втому.
Вздоровлює мене ріка століть,
Знов у мені напружується й грає
Коріння сл...