У кровавье море сонце ся топило;
Молоденьке дівча золотом ї шило.
Золотом ї шило, мудро забирало,
А личко-лелію сльозами вмивало.
А як ї ушило, к серденьку тулило, —
З буйними вітрами соколом пустило:
"Буйні ви вітрове, буйні, як дунаї,
Занесіть хустину, де серденько знає.
Де серденько знає, де серденько тужить,
Де коханє моє осударю служить.
Осударю служить в уланс...