Колись жила Госпоженька старенька,
Багата і скупенька,
Два віки б то, чи що, хотіла жить;
Ввесь день клопочеться і не приляже,
Вночі не переспить.
"Ви б заспокоїлись,— було хто-небудь скаже.-
І докіль турбуватись вам?
Нехай би вже унукам та синам".
Бабусенька була розумниця велика,
Усе було одно твердить:
"Давненько сказано: своя рука в...