У перші роковини
смерти М. В. Лисенка
Горять вогні, оселя світлом грає,
Народу тиск, скрізь гомін, тихий сміх,
Немов пташок веселих легка зграя,
Гурти паннів в уборах дорогих.
Музика, спів чарують, лащать вухо
І оплесків зривають буйний грім...
Але душа, душа того не слуха, —
Вона уся в пристанищі сумнім.
Тихо т...