А на нашій вулиці зацвіли каштани,
Ми давно чекали їх — ось вони над нами.
Вітер ніжно гладить їх голівки білі,
Вечір тихо гасить їхні очі милі.
Давай, друже, підемо у нічну годину
І свічки запалимо — хай горять до днини.
Там органи ночі вже співать почали,
Там дзвенять над нами зоряні хорали.
Вітер в густих вітах вже знайшов свій спокій.
Він свічки хита...