У малого Івасика жив Канарок, такий жвавий, такий щебетун! То витьохкує, мов соловейко, то сюрчить, то щось швидко говорить своєю пташиною мовою.
— Що він каже? — питається в тата Івасик.
— То він золоте літо накликає,— усміхається тато.
І таки накликав Канарок літо. Стало сонячно, тепло. Клітку винесли на балкон, і Канарок заспівав іще дзвінкіше. Сонце всміхнулось, а топольки біля будинку як...