На старій березі тато прилаштував гойдалку.
— Я перша буду гойдатися! — схопилася за вервечки[1] Тетянка.
— Ні, я! — заперечив Тарасик.
— Оце так! — спохмурнів тато. — Хіба я для того робив гойдалку, щоб ви сварилися? А разом ви не можете?
І підсадив на гойдалку Тетянку і Тарасика. Як розгойдалися — аж до неба. І хата, і вишеньки з ними гойдаються.
— Гойда, гойда, гойдарики! — придумувала Тет...