Коли засну, як час настане,
Глибоким, непробудним сном,
Вкрий, забуття, мене, жадане,
Ласкавим, стомленим крилом.
Не треба друзів коло гробу,
Ні жадних спадкоємців там,
Ні сліз жіночих, ні жалоби,
Призначених людським очам.
Волію тишу в часі тому
Над зойк нещирих голосінь,
Аби веселощів нікому
Не тьмарила скорботна тінь.
Втамуй, любове, в мит...