В боях за волю вірно я тримався
Геть з тридцять літ — забутий вартовий.
На перемогу я не сподівався,
Я знав, що з бою не вернусь живий.
Я день і ніч не спав — не міг я спати,
Коли усе навкруг, бувало, спить.
(Бійці хропінням вміли розганяти
Мій сон, як я дрімав коротку мить).
Вночі, траплялось, острах серце стисне
(Не знає страху лиш дурний мов пень),-