Таким весняним все було колись
і ми такі обоє молодії!
Та наші весни в вирій подались –
Всевладна осінь нами володіє.
Нема – ще буде! Є — вже відбулось…
Та диво! Душу зовсім не вражає
Вмовкання тих весняних відголось,
А тішить тиша мудрого врожаю.
Все зібрано, що уродило нам
В гарячу пору росту й дозрівання,
Осінній яві, не квітневим дн...