В дощі є рухома таємниця ніжності,
щось від покірної й привітної заспалості,
з ним прокидається музика сумирна,
і тремтить душа приспаного краєвиду.
Це синій поцілунок, що його земля приймає,
первісний міф, що хоче здійснитись,
кволих неба й землі старече злягання, —
незворушно, — в сутінках безнастанних.
Це світанок плодів, що несе нам квіти
і сповняє н...