Як бджілка яскрава й жива,
Неначе хлоп'я кучеряве;
Звучать найпростіші слова
В устах її щиро й ласкаво.
Привабить хіба що на час:
Кайдани їй зносити тяжко,-
Чи змійкою випорсне враз,
Чи пурхне і зникне, як пташка.
З бажання їй легко змінить
На радість задуму і горе.
В очах її — неба блакить,
Душа її темна, як море.
То правдою все в ній пашить...