Стою бентежний на високій кручі,
Де Хорті збудував Мисливський дім.
І чую звуки ловів, рев могучий,
І голоси, котрі лунали в нім.
А ген старий Дунай розкривсь, як брама,
Блискуча стрічка пролягла у даль,
Немов якась вельможна світська дама
Навскрізь віки розкинула вуаль.
Стрункі графині, юні баронеси
Колись в цей дім вливались, як вино.
Говорять лю...