За голубими вітряками,
де скачуть коники баскі,
десь у траві,
під лопухами,
живуть бабусині казки.
Вони стрічають ранки
з птаством,
дощем напоюють садки,
а вечорами
ходять пасти
по небу синьому
зірки.
І гарно їм
у світі жити
у теплій тиші запашній,
бо їхній дід —
вусате жито —
для них нашіптує пісні,
...