Адріель ще раз оглянувся на родючі енгадійські винниці.
Тихі оселі братства ессеян, стрункі пальми, лани запашних кущів "хенне" та інших лічничих рослин, що їх плекали ессеяни, тонули в блакитних серпанках далей.
А він, Адріель, як той вигнаний з раю праотець Адам! — мусить покинути цей Едем.
Так постановив Азмавет, пророк [1] братства ессеян.
Дав юнакові іспит: повернутися у світ, прожити та...