На високій горі стояв город; невеликий та гарний.
Білі димки знімалися одні вище других, ніби виходили на верх гори, щоб звідтам зазирнути в долину, у степ.
На вікнах стояли глечики з квітками, а перед воротами гралися діти, ще кращі від квіток.
Як було наближатися пустим і від сонця випаленим степом до городу отсього, то здалеку виглядав він ніби якийсь великий, зачарований замок, ніби прима...