АБЕТКА ТРАВИ
Забули, що прив’язані до трав,
Попід ногами кільчаться легенди,
Нас хтось скосив, але не роз’єднав —
Буркун, гірчак, любисток, андромеда…
Вдихнеш ту старожитню гіркоту,
Разом із нею буявіння літа.
Пірнеш у сну скуйовджену скирту,
Тебе вдихне у себе нечуйвітер.
І вже не ти розписуєш рядки,
Смарагдові змальовуєш пейзажі,
Крізь шкір...