Залізши в тунель, я відразу попередив групу по боротьбі з поширенням наркотиків, але клята бомба поховала мене під землею, перш ніж я встановив, який корабель робить перевезення.
Не відаючи, що я вибув із гри, опергрупа була напоготові й чекала. Торгівці зіллям, побачивши, що на півмільйона доларів порошку відпливе назад до Старого Світу, як заміну знайшли вас. Ви подзвонили, й група захоплення встигла в останню мить урятувати двох роботів з іржавої домовини.
Джон марно намагався вставити слово.
— Правду кажучи, Джоне, ви нам потрібні й можете принести користь. Роботів, здатних так швидко думати й діяти, раз, два, та й край. Почувши про трюки, які ви виробляли в складі,
І капітан пообіцяв раз і назавжди відірвати мені голову, якщо я не умовлю вас працювати з нами. Вам потрібна робота? Довгий робочий день, маленька платня, але гарантія, що не знудьгуєтесь.
Віл раптом став серйозним.
— Ви врятували мені життя, Джоне. Ті наркотушники покинули б мене в піску, поки все б покрила крига. Пропоную вам дружбу, гадаю, разом нам вестиметься непогано.— В його голосі знову зазвучали веселі нотки.— До того ж принагідно я зможу врятувати і вам життя — не люблю бути боржником.
Механік закінчив роботу, швидко закрив ящичок з інструментами й забрався геть. Мотор у плечі був відлагоджений, і Джон зміг сісти. Цього разу вони з Вілом міцно потисли руки, склавши долоні з дзвінким ляском. Таке рукостискання триває довго.
Ту ніч Джон провів у порожній камері. В порівнянні з готельними й барачними кімнатчинами, де він звично ночував, камера була велетенською. Йому бракувало ніг, щоб поблукати по ній. Втім, доводилось чекати ранку. Тоді його поставлять на ноги, й розпочнеться нова робота.
Він пригадав свої показання свідка, що їх дав, і всі неймовірні події минулого дня вихором пронеслися в його голові. Він поміркує над цим іншим разом, а зараз хотілося лише одного — дати охолонути перетрудженим схемам. От якби було якесь чтиво, щоб зосередитись на ньому. Аж тут він раптом згадав про буклет. Події розвивалися так стрімко, що ранковий інцидент з водієм ваговоза геть стерся з його пам'яті.
Він обережно витяг буклет з-під ізоляційної прокладки на генераторі й розгорнув першу сторінку "Роботів-рабів індустріального світу".
З буклета випала маленька картка, і він прочитав напис:
"Прочитавши, будь ласка, знищіть картку!
Якщо вам видасться написане в буклеті правдою і ви забажаєте дізнатися більше, приходьте в кімнату "Б" за адресою 107 Джордж-стріт щовівторка о п'ятій вечора".
Картка спалахнула й обернулася на попіл. Але він знав напевно, що не лише завдяки чудовій пам'яті закарбував у свідомості кожне слово того послання.