Пальчатокорінник бузиновий.
Рідкісна зникаюча рослина. Квітки у неї зібрані в колосок. Мають жовтувате або пурпурове забарвлення, губа суцільна або неясно трьохлопатева, на ній добре видно пурпурові цятки. Шпорка трохи довша од зав'язі. Квітки слабо пахнуть бузиною, звідси й назва цього пальчатокорінника.
Росте він у листяних лісах, на узліссях, галявинах, по чагарниках небагатьох пунктів Карпат, Полісся, північної частини Лісостепу, переважно на Правобережжі. Випробуваний в культурі в Ленінграді (ботанічний сад). Занесений до "Червоної книги СРСР".
Пальчатокорінник іберійський.
Рідкісна рослина.
Зустрічається в Криму, Гірському Криму. В УРСР проходить межа ареалу. Росте на вологих луках.
Охороняється в Ялтинському гірсько-лісовому заповіднику та Кримському заповідно-мисливському господарстві.
Пальчатокорінник майський.
Рідкісна рослина. Зустрічається в Закарпатті, Прикарпатті, Поліссі, Лісостепу (зрідка) та Криму. Росте на вологих луках, узліссях.
Пальчатокорінник м'ясочервоний.
Рідкісна рослина. Зустрічається спорадично в лісових і лісостепових районах та в Гірському Криму. Росте на мохових болотах, вологих луках, лісових галявинах. Випробуваний в культурі в ботанічних садах Ленінграда, Тарту, Вільнюса. Охороняється в Кримському заповідно-мисливському господарстві.
Пальчатокорінник плямистий.
Рідкісна рослина. Дуже рідко зустрічається в Закарпатті, Карпатах, Розточчі-Опіллі. Росте на болотах, у заболочених мохових лісах, серед чагарників, на вологих галявинах. Випробуваний в культурі в ботанічних садах Ленінграда, Москви, Вільнюса, Омська, Кокчетава, Леніно-горська, Улан-Уде.
Пальчатокорінник римський.
Рідкісна рослина. Поширений лише в Гірському Криму, досить звичайно. Росте переважно в соснових, а також листяних лісах. Охороняється в Кримському заповідно-мисливському господарстві та Ялтинському гірсько-лісовому заповіднику.
Пальчатокорінник серценосний.
Рідкісна рослина. Зустрічається рідко в Карпатах. Росте на гірських луках, болотах, галявинах. Пальчатокорінник Траунштейнера. Рідкісна зникаюча рослина. Дуже рідко зустрічається у Львівській та Сумській областях. Росте на торфових болотах.
Пальчатокорінник Фукса.
Рідкісна рослина. Зустрічається більш-менш звичайно в Закарпатті, гірських районах Карпат і Прикарпаття, зрідка в Розточчі-Опіллі, на Поліссі, в північній частині Лісостепу, дуже рідко в Степу (Харківська обл., м. Куп'янськ; Ворошилов-градська обл., м. Кремінна). Росте на вологих луках, в листяних лісах, на галявинах, серед чагарників.
Псевдорхіс білуватий.
Рідкісна рослина, релікт дольодовикового періоду. Зустрічається зрідка в Карпатах і надзвичайно рідко в Малому Поліссі (Ровенська обл., Студениця на окол. Дубно). Росте на болотистих луках, торфових болотах, схилах гір, переважно в високогірному поясі. Охороняється в Карпатському заповіднику.
Ремнепелюстник козячий.
Дуже рідкісна зникаюча ендемічна рослина. Цінний для науки вид.
Трав'янистий багаторічник, 50—75 см заввишки. Стебло у нього пряме з 4—5 довгуватими листками, зібраними внизу. Квіткова волоть пряма, рідка, з 15—20 квітками надзвичайно химерної форми. Пелюстки утворюють яйцевидний шолом, зовні білувато-зелений, всередині з червонувато-фіолетовими крапками, губа має три лопаті.— серповидно вигнуті бокові і середню — стрічкоподібну, близько 7,5 см завдовжки, скручену, з вузькоколійними кінцевими дольками, при основі білувато-зелену, з червоно-фіолетовими крапками. За форму губи, що нагадує козлину борідку, рослина й отримала таку назву. Ремнепелюстник козячий зустрічається в межах нашої республіки лише в Гірському Криму (на окол. Сімферополя, Ялти, Севастополя, Феодосії) поодинокими екземплярами. Росте в світлих гірських лісах, серед чагарників, переважно на вапняковому грунті. Занесений до "Червоної книги СРСР". Скрученик спіральний. Рідкісна зникаюча рослина. Зустрічається лише у Львівській області. Росте на сухих луках, лісових галявинах, на узліссях.
Стевеніела сатиріовидна.
Рідкісна рослина. Трав'янистий багаторічник з стеблом до 40 см заввишки. На стеблі у стевеніели сатиріовид-ної один ланцетний або продовгувато-ланцетний листок, квіти зібрані в пухкий продовгуватий колосок. Ці квіти зеленуваті або коричнювато-червоні, губа трьохлопатева; шпорка на кінці роздвоєна.
Зрідка ця рослина зустрічається в Гірському Криму (північний схил Головного пасма та долина Ласпі). Охороняється в Ялтинському гірсько-лісовому заповіднику. Занесена до "Червоної книги СРСР".
Траунштейнера куляста.
Рідкісна гірська рослина.
Багаторічник з прямим стеблом ЗО—65 см заввишки. Дрібні лілово-рожеві квіти зібрані в густий багатоквітковий, майже кулястий колосок, губа трьохлопатева, з темнішими пурпуровими крапками, шпорка коротка і тупа. Зустрічається в Карпатах, на рівнині дуже рідко (Львівська, Тернопільська, Волинська, Вінницька області), в Гірському Криму рідко (Бабуган-Яйла). Росте на вологих гірських луках, в гірських букових лісах. Охороняється в Карпатському заповіднику і Кримському заповідно-мисливському господарстві.
Хаммарбія болотна.
Рідкісна зникаюча рослина.
Дуже рідко зустрічається в Карпатах, Прикарпатті, Розточчі-Опіллі, на Поліссі, в Лісостепу (Тернопільська обл., м. Кременець; Черкаська обл., м. Сміла). Росте на торфових болотах.
Черевички зозулині.
Рідкісна зникаюча рослина.
Пригадується легенда.
"...Довго не знали птахи, що зозуля свої яйца їм у гнізда кладе, а як спіймали злодійку на гарячому — з лісу прогнали.
— Щоб і ноги твоєї не було! — наказали. Никала-никала зозуля луками й полями, а душа додому рветься. Як перехитрити птаство*? І вирішила черевички собі знайти, щоб по сліду ніхто не здогадався про її повернення до лісу. Поки шукала, стомилася, зголодніла. Та як тільки сіла в чагарник, павука побачила великого, з черевцем яскравим. Вже й дзьобнути його намірилась, та встигла роздивитися, що це не павук, а квітка химерна: одна з її пелюсток ну справжній тобі черевичок! Зраділа зозуля, хутко знайшла ще одну таку квітку, взулася в гарненькі чобітки й гайнула до лісу..."
Добре було тій зозулі, дуже швидко вдалося їй знайти лісову орхідею, а от зараз зозулині черевички стали надто рідкісні. І знову ж таки через красиву квітку. Незвична в неї будова. "Чотири пелюстки розміщені у вертикальній площині й утворюють форму хреста,— пише В. І. Чопик.— На місцях їх перетину прикріплений п'ятий — губа, що нагадує передню частину черевика східних народів. Звідси й назва рослини. Чотири однакові пелюстки брунатно-червонуватого кольору, губа яскраво-жовта... Здута губа всередині порожня..." Раніше гадали, що в цій порожнині збираються краплини нектару, який і приваблює комах-запилювачів. Дослідження складного механізму запилення цих квітів відкинуло таке передбачення. Вчені вважають, що в черевичків нектар взагалі не виділяється. Що ж тоді приваблює комах?